У липні 1914 р. в австро-угорському війську налічувалося: 102 полки піхоти; 4 полки тірольських стрільців; 4 боснійські полки піхоти; 26 батальйонів стрільців; 37 піхотних полків крайової оборони; 32 угорські піхотні полків крайової оборони (гонведів).Галичани за мобілізацією прибували до частин, розташованих здебільшого в Галичині та Буковині і належних до Х (Перемишль) та ХІ (Львів) корпусів.

Полки піхоти (Infanterieregiment):

№ 9 (округ поповнення – Стрий), який складався на 73 % з русинів-українців;

№ 10 (Перемишль) – 47 % русинів, 43 % поляків;

№ 15 (Тернопіль) – 62 % русинів, 29 % поляків;

№ 24 (Коломия) – 79% русинів;

№ 30 (Львів) – 59 % русинів та 31 % поляків;

№ 40 (Ряшів) – 97 % поляків;

№ 41 (Чернівці) – 27 % русинів, 54 % румунів;

№ 45 (Сянік) – 47 % русинів, 46 % поляків;

№ 55 (Бережани) – 59 % русинів, 26 % поляків;

№ 58 (Станиславів) –72 % русинів;

№ 66 (Ужгород) – 22 % русинів, 46 % словаків, 25 % угорців;

№ 77 (Самбір) – 69 % русинів;

№ 80 (Золочів) – 68 % русинів, 25 % поляків;

№ 85 (Сигіт, Мармарош) – 33 % русинів, 29 % румунів; 28 % угорців;

№ 89 (Городок) – 60 % русинів, 29 % поляків;

№ 90 (Ярослав) – 75 % поляків;

№ 95 (Чортків) – 70 % русинів, 21 % поляків;

 

Батальйони стрільців (Feldjägerbataillon):

 

№ 13 (Інсбрук, Тіроль) – 36 % русинів, 47 % поляків;

№ 14 (Перемишль) – 47 % русинів, 43 % поляків;

№ 18 (Львів) – 59 % русинів, 31 % поляків;

№ 27 (Чернівці) – 27 % русинів, 54 % румунів;

№ 30 (Штаєр, Австрія) – 70 % русинів;

№ 32 (Теребовля) – 74 % словаків.

 

Піхотні полки крайової оборони (Landwehr-Infanterieregiment):

 

№ 17 (Ряшів) – 97 % поляків;

№ 18 (Перемишль і Сянок) – 47 % русинів, 43 % поляків;

№ 19 (Львів, Бережани) – 59 % русинів, 31 % поляків;

№ 20 (Станиславів, Чортків) – 72 % русинів;

№ 22 (Чернівці) – 27 % русинів, 54 % румунів;

№ 33 (Стрий, Самбір) – 73 % русинів;

№ 34 (Ярослав) – 75 % поляків;

№ 35 (Золочів, Тернопіль) – 68 % русинів, 25 % поляків;

№ 36 (Коломия) – 70 % русинів, 21 % поляків.

№ 11 "Мукачівських гонведів" (Мукачів, Ужгород) – 10 % русинів, 42 % угорців; 40 % словаків.

 

Кавалерія. У липні 1914 р. в австро-угорському війську налічувалося: 15 полків драгунів; 16 полків гусарів; 11 полків уланів; 5 полків уланів крайової оборони; 10 полків гусарів угорської крайової оборони.

 

Полки драгунів (Dragonerregiment):

 

№ 2 (Тернопіль) – 61 % чехів, 26 % німців;

№ 6 (Перемишль) – 62 % чехів, 38 % німців;

№ 7 (Станиславів) – 50 % німців, 50 % чехів;

№ 8 (Ярослав) – 58 % чехів;

№ 9 (Броди) – 29 % русинів, 50 % румунів.

№ 15 (Жовква) – 85 % чехів;

 

Полк гусарів (Husarenregiment):

 

№ 11 (Ланьцут) – 96 % угорців.

Полки уланів (Ulanenregiment):

 

№ 1 (Львів) – 85 % поляків;

№ 3 (Краків) – 26 % русинів, 69 % поляків;

№ 4 (Віннер Нойштадт, Австрія) – 65 % русинів, 29 % поляків;

№ 6 (Ряшів) – 40 % русинів, 52 % поляків;

№ 7 (Штоккерау, Австрія) – 72 % русинів, 22 % поляків;

№ 8 (Чернівці) – 80 % поляків;

№ 13 (Золочів) – 55 % русинів, 42 % поляків.

 

Полки уланів крайової оборони (Landwehrulanenregiment):

 

№ 1 (Львів) – 65 % русинів, 30 % поляків;

№ 3 (Ряшів) – 26 % русинів, 69 % поляків.

Артилерія. 

Загалом у липні 1914 року в австро-угорському війську було: 42 полки польової артилерії; 14 полків польових гавбиць; 11 полків гірської артилерії; 9 кінних артилерійських дивізіонів; 14 важких дивізіонів гавбиць; 8 гарматних дивізіонів крайової оборони; 8 гавбичних дивізіонів крайової оборони; 8 гарматних полків угорської крайової оборони (гонведів); 6 полків фортечної артилерії; 10 батальйонів фортечної артилерії.

 

Полки польової артилерії (Feldkanonenregiment):

 

№ 28 (Перемишль) – 60 % русинів, 25 % поляків;

№ 29 (Ярослав) – 20 % русинів, 78 % поляків;

№ 30 (Перемишль) – 66 % русинів;

№ 31 (Станиславів) – 69 % русинів;

№ 32 (Львів) – 55 % русинів, 25 % поляків;

№ 33 (Чернівці) – 43 % русинів, 27 % німців.

 

Полки польових гавбиць (Feldhaubitzregiment):

 

№ 7 (Відень, Австрія) – 24 % русинів, 43 % німців, 25 % угорців;

№ 10 (Перемишль) – 76 % поляків;

№ 11 (Львів) – 52 % русинів, 33 % поляків.

 

Полки гірської артилерії (Gebirgsartillerieregiment):

 

№ 10 (Тузла, Боснія) – 46 % русинів, 28 % поляків;

№ 11 (Сараєво, Боснія) – 46 % русинів, 28 % поляків.

 

Кінні артилерійські дивізіони (Reitende Artilleriedivisionen):

№ 10 (Ярослав) – 36 % русинів, 57 % поляків;

№ 11 (Львів) – 57 % русинів, 36 % поляків.

 

Важкі дивізіони гавбиць (Schwere Haubitzdivision):

 

№ 10 (Перемишль) – 46 % русинів, 28 % поляків;

№ 11 (Львів) – 46 % русинів, 28 % поляків.

 

Гарматні дивізіони крайової оборони (Landwehr-Feldkanonendivision):

 

№ 43 (Львів) – 55 % русинів, 25 % поляків;

№ 45 (Перемишль) – 60 % русинів, 25 % поляків.

 

Гавбичні дивізіони крайової оборони (Landwehr-Feldhaubitzdivision):

 

№ 43 (Львів) – 55 % русинів, 25 % поляків;

№ 45 (Перемишль) – 60 % русинів, 25 % поляків.

 

Полк фортечної артилерії (Festungsartillerieregiment):

№ 3 (Перемишль) – 50% русинів, 25 % поляків.

Джерело інформації 

https://zbruc.eu/

та ФБ група Мандрівка Старим Кордоном