УПА діяла на території Білорусі до 1953 року, свідчить мінський історик.

Валерій Каліновський Мінськ, 5 грудня 2006 (RadioSvoboda.Ua) — Мінський історик Володимир Гуленко досліджує діяльність на території Білорусі рухів опору під час і після Другої світової війни: радянських партизанів, польської Армії Крайової, Української повстанської армії, білоруських національних рухів. Він свідчить, що в лавах УПА, яка діяла тут до 1953 року, було багато білорусів.

Батарея артилерії Південної округи УПА-Північ у час маршу в Дубенському повіті на Волині в грудні 1943 р.

Володимир Гуленко викладає курс історії Другої світової війни у Білоруському державному університеті. Він був першим науковцем, який написав про діяльність ОУН-УПА в Білорусі; зараз цією темою займається ще низка білоруських авторів.

За часів війни вплив бандерівців на півдні сучасної Білорусі був великий, стверджує Гуленко. Зіткнення у неоголошеній нещадній війні між польською Армією Крайовою та УПА були саме на території Білорусі: «Брест, Пінськ, південь Білорусі, північ України — тут загони УПА та Армії Крайової сходились напряму. Ішла боротьба на виживання. І ця війна українсько-польська підтримувалася спецслужбами і радянськими, і німецькими за принципом: поділяй і володарюй».

В історії УПА були періоди, коли вона співпрацювала з радянськими партизанами і коли брала зброю в німців, каже мінський історик Володимир Гуленко: «Все-таки їхньою метою була незалежна Україна. А Сталін вчинив із бандерівцями так, на мій погляд, як би бандерівці вчинили зі сталіністами. Інша справа, що це все-таки була народна війна: загальна кількість радянських партизанів і бандерівців у Білорусі була приблизно однакова — не менше ніж півмільйона».

За підрахунками Гуленка, від рук НКВС на території України і Білорусі загинуло 170 тисяч вояків УПА, 70 тисяч втекло на Захід, взято в полон і вислано понад 200 тисяч.

Білоруси в лавах УПА

Серед вояків УПА було багато білорусів. У Дивинському районі Брестської області у 1944 році до Радянської Армії мобілізували лише 50 чоловік із 5 тисяч — решта втекла до бандерівців.

Діяли спеціальні білоруські проводи УПА: «Молодечо частково, Пінськ, Барановичі — там загони УПА були. Крім того, що тут були спроби створювати на зразок загонів УПА формування білоруських націоналістів. Білоруська делегація їздила на з’їзд ОУН восени 1943 року. Вони теж спробували створити рух антифашистсько-антирадянський».

Проте білоруси не змогли реалізувати цих планів.

Тим не менше загони УПА діяли на території сучасної Білорусі до кінця 1953 року, стверджує мінський історик Володимир Гуленко, і вели партизанську війну з радянською владою.

Причому в їхніх лавах діяли переважно місцеві, білоруські громадяни: «10 років після війни бандити вижити не можуть. Це не бандитський рух. Тут, безумовно, була масова підтримка місцевого населення».

Володимир Гуленко каже, що з загонами УПА на півдні Білорусі радянська влада покінчила лише завдяки великим військовим спецопераціям та вивезенню в Сибір цілих сіл, у яких підтримували повстанців.

Джерело інформації.

https://www.radiosvoboda.org/a/955661.html

05 грудня 2006