15 березня 1894р. народився Іван Балюк - Український поет, публіцист, громадський діяч, чотар Легіону УСС (с.Трибухівці Бучацького р-ну).

******

Народився 15 березня 1894 року в с.

Трибухівці, нині Бучацький район

Тернопільська область, Україна. У 1913 році закінчив VIІb клас Бучацької державної гімназії, в 1914р. навчання у закладі, де був головою таємного драгоманівського гуртка в 1912—1914 роках. 

Учасник національного молодіжного руху, член повітового проводу філій «Просвіти» , «Січі». 

У липні 1913р. надіслав Володимирові Гнатюку власні записи народних пісень, коломийок, збірник гаївок, зібраних у рідних Трибухівцях і в Джурині (нині Чортківського району).

10 серпня 1914 р. добровольцем вступив до Легіону УСС, мав звання вістуна, четаря. Пройшов з УСС шлях від Карпат до Дністра і

Золотої Липи. Нагороджений 25 квітня 1915 р. австрійською срібною медаллю.

Брав участь у виданні стрілецького журналу «Шляхи». Листувався із СВУ, разом із

Василем Бобинським, Романом Купчинським, Володимиром Кучабським, Іваном Іванцем і Левом Ґецем випускав стрілецькі рукописні часописи.

Могила І.Балюка в с. Завалів. 

Його праці:

«Стрілецький Календар-Альманах Пресової Кватири У. С. В. в полі на звичайний рік 1917» (Львів , 1917) опублікував шість віршів Івана Балюка, об'єднаних назвою «Скошений цвіт», його спогади «Під Галичем», «Листи з поля» до Степана-Юрія Масляка (сина

Володимира Масляка ), також біографічну довідку про нього, вмістив спомини друзів.

*****

27 серпня 1915р. в с.Завалів Підгаєцького району у бою з москалями Іван Балюк. загинув.

Уродженець с.Трибухівці Бучацького району. Пройшов з УСС шлях від Карпат до Дністра і Золотої Липи. Нагороджений 25 квітня 1915 р. австрійською срібною медаллю. Брав участь у виданні стрілецького журналу «Шляхи».

*******

Згадуючи про публіцистів та мислителів з кола стрілецтва відомий стрілецький старшина та громадський діяч Осип Думін писав:

"Єдиний чет. І.Балюк присвячував цим питанням більшу увагу, й тільки його думки ширяли понад морем буденщини. В нього була вдача провідника й письменника. Він мав – як свідчить його близький товариш М.Заклинський – "усі дані на суспільного діяча й команданта". На жаль, Балюка вже 1915 р. між живими не стало".

Джерело сайт teren. Джерело Вікіпедія.