*******
Село Седлисько, що знаходилося між Гутою Степанською і Виркою, нараховувало близько 70 господарств.Після війни місце, де розташовувалося село, розорали, сади і старі дуби вирубали, дороги ліквідували, річку Чапельку випрямили, а болота осушили. Паломники – колишні мешканці, які пам’ятали довоєнне Седлиська, – нічого не впізнали. Залишилися тільки ставок, який був біля хати Мінкевичів, і білий хрест наприкінці села.
"Седлисько перед І-ою світовою війною були заселені у більшості православними Українцями. З цього села за німецької окупації усіх українців було виселено на Грубешівщину. Після відступу німців 1944р. люди почали повертатись в рідні сторони, в тому числі й до Седлиськ, але життя там не було нестерпне через постійний польський терор..."
Джерело. https://www.istpravda.com.ua/dates/2019/03/2/28426/ та https://monitor-press.com/ua/
Також інформація є в літописі УПА. Та у книжці Михайла Лесіва Українські говірки у польщі. (Історія села)
Безглузді вбивства зпровоковані і організовані НКВС. Вічна память жертвам.
ВідповістиВидалити