100 років тому:
2.02.1920 – у м. Винники поблизу Львова народилася Наталя Винників. Вже навчаючись у львівській гімназії ім. Кокорудзів очолювала юнацьку ОУН під псевдо «Ада», у вересні 1940 заарештована НКВД, на великому політичному «Процесі 59-ти» (15-18.01.1941) в числі 42 осіб засуджена до смертної кари, яку замінено на 10 років концтаборів. З початком війни у липні 1941 зуміла вирватись з в'язниці у Бердичеві, учасниця Похідної групи на Східну Україну, заарештована гестапо у Києві та розстріляна у Бабиному Яру 1942.
У протоколі допиту, де мав стояти підпис власноручно написано: «На підставі Заповідей, я, провідник ОУН в школі № 5, моє псевдо — «Ада», не хочу розказувати слідству правди, не бажаю називати учасників організації, якими я керувала, не бажаю розказувати слідству про свою роботу в Організації Українських Націоналістів. Бажаю бути надалі вірною своїй організації, слідству я нічого більше не скажу, бо я хочу, щоби була Самостійна Україна. Остаюсь на позиціях оунівської влади. Наталя Винників. Львів, 10.ХІ.1940 р.».
А на суді відважно заявила: «Я, будучи націоналісткою, яка б не була чужа держава, буду боротись за створення самостійної України! А раз тут совєтська влада, я свідомо боролася проти неї».
Немає коментарів:
Дописати коментар