1 травня 1855р. народився Микола Феофанович Кащенко - Український біолог, один із перших українських академіків (1918).Засновник акліматизаційних садів у Томську та Києві; разом із В. Караваєвим створив у Києві зоологічний музей і був його першим директором.

Ім'я Миколи Кащенка залишилося, закарбувалося. Завдяки досягненням ученого. Історія його життя складає частинку історії його Батьківщини. Визначний біолог, ембріолог, селекціонер, академік УАН, доктор медицини та зоології. Засновник акліматизаційних садів у Томську та Києві (з 1919 — Акліматизаційний сад АН України). З 1912 року — професор Київського політехнічного інституту. Разом в видатним ученим В. О. Караваєвим він створив Зоологічний музей і був першим його директором.

Народився Микола Феофанович на Катеринославщині. Генеалогія роду Кащенків сягає часів Запорізької Січі, пори її розквіту. Один з пращурів майбутнього вченого брав участь у морському поході проти турків під проводом отамана Мороза.

Батько Миколи Феофан Гаврилович був небагатим поміщиком. Їхня родина була багатодітною — п’ятеро синів і чотири доньки. Меншеньким Адріану та старшому за нього на три роки Миколі судилося зробити значний вклад у культуру українського народу. Микола стане знаменитим ученим, а його брат обере письменницький шлях.

Вищу медичну освіту Микола Кащенко здобув у Московському університеті. Далі переводиться на медичний факультет імператорського Харківського університету, який закінчив у 1880 році і був «удостоен степени лекаря и звания уездного врача». Талановитий юнак ще зі студентської лави займається науковими дослідженнями. У рік закінчення вузу виходить його перша друкована праця. 30 квітня 1884 року Микола Феофанович захищає докторську дисертацію й отримує звання доктора медицини.

З 1881 року Кащенко працює асистентом ембріологічного кабінету Харківського університету, а також помічником директора у земській повивальній школі: читає курси анатомії, гістології, ембріології, веде акушерську практику. Тоді ж він видає наукову працю — результат своїх досліджень.

По поверненні Миколи Феофановича із закордонного відрядження до Німеччини та Італії, де провів два роки, його призначають екстраординарним професором імператорського Томського університету. Кащенко поринає у вивчення флори і фауни Сибіру. Тут він засновує акліматизаційний сад, виїздить в експедиції до Алтаю, друкує десятки наукових праць. Рада Московського університету в 1901 році надає йому ступінь доктора зоології. Також учений викладає зоологію в акушерсько-фельдшерській школі (1910 — 1911), у 1913 році бере участь у XIII з’їзді російських природознавців та лікарів.

Та клімат Сибіру згубно впливав на здоров’я Миколи Кащенка. Тож він з родиною переїздить до Києва. Київський період позначився викладанням у Київському політехнічному інституті, виступами з публічними лекціями у Київському товаристві сприяння початковій освіті. Займаючись акліматизацією рослин у чотирьох Київських розсадниках, які мали площу 12 га, Кащенко, як правило, вирощував і лікарські рослини. Він стає знаним фахівцем у цій сфері, вивчає вплив деяких народних засобів на організм людини. Учений навіть відкрив у Києві тримісячні курси з вивчення лікарських рослин.

14 листопада 1918 року — значна дата в календарі здобутків Миколи Феофановича. Він «закликаний в склад перших членів Української академії наук». Та це не стає для вченого тією вершиною, діставшись якої, складаєш руки. Невтомний дослідник знаходить у Києві на Лук’янівці заболочену ділянку і закладає новий акліматизаційний сад. До оселі академіка тягнуться хворі та немічні, яким Кащенко, блискучий знавець лікарських трав, дарує полегшення. Його мрією було, щоб медицина майбутнього не просто лікувала запущені хвороби, а запобігала їм, попереджала, нищила на самому початку.

Починання Миколи Кащенка знайшли відгук у його наступників. Ім’я визначного вченого продовжує жити в пам’яті співвітчизників, досягненнях і працях, а також у назві київської вулиці.

Джерело: arhiv.orthodoxy.org.ua