12 квітня 1912р. у Львові в гуртку при Академічній гімназії Українські пластуни вперше склали пластову присягу. Гурток цей заснував доктор Олександр Тисовський. Офіційний початок "Пласту" як організації.

Історія Пласту. Пласт постав із відчутної потреби організації молоді для служби українському народові. Взявши за основу скаутську організацію, засновник Пласту д-р. Олександр Тисовський розробив унікальну виховну систему, яка, хоч і подібна до скаутської, все ж має цілий ряд своїх особливостей, які відрізняють її від більшості скаутських організацій світу. Принципи пластування, розроблені Олександром Тисовським, знайшли своє відображення у книзі “Життя в Пласті” - посібнику, яким уже впродовж більш як 70 років керуються пластуни. Відповідником терміну “скаутинг” (англ. scouting, від scout — розвідник) став термін “пластування”. Саме ж слово “пласт” походить від назви козаків-розвідників, які називались пластунами.

*******

Організаційним зразком українського Пласту була молодеча організація “Scouting for Boys”, яку в 1908 р. заснував генерал Бейден-Пауелл для бритійських юнаків. Цей почин стали наслідувати інші народи, які дбали про добро своєї молоді і своєї батьківщини. В 1911 р. у Львові Петро Франко й Іван Чмола почали організувати перші пластові гуртки української молоді. На початку 1912 р. оформлено Організацію Української Молоді Пласт на зразок скавтінґу, але виповнену українським змістом і пристосовану до потреб українського народу. Організаційно-ідейні основи пластової організації подав д-р Олександер Тисовський (Д-р ОТ – Дрот), дійсний основоположник Українського Пласту.

Два роки після того почалася 1-ша світова війна, і Пласт не міг далі нормально розвиватися, але по закінченні війни, Пласт знову розгорнув свою діяльність. Спочатку охоплював середньошкільну і студентську молодь у Галичині, а потім скоро поширився на ремісничу і сільську молодь Галичини і Волині. В часі визвольної боротьби в 1917-20 рр. була початки організування пластових частин на центральних землях України, але обставини, в яких опинилася Україна після 1-ої світової війна не дозволили там на існування Пласту.

В 1930 р. польський уряд заборонив існування українського Пласту на тих українських теренах, що входили в склад Польщі. Але це не зупинило діяльности Пласту, бо організація під іншими назвами продовжувала пластову працю над вихованням дітей і молоді. Влітку відбувалися юнацькі табори та літні дитячі оселі, а пластові сходини перейшли в підпілля. В тому часі легально існував український Пласт лише на Закарпатті, яке входило у склад Чехо-Словаччини.

3 вибухом 2-ої світової війни молодь, вихована в Пласті, включилася в боротьбу за визволення України. Між ними були визначні провідники – Роман Шухевич, головний командир УПА, Олекса Гасин і багато інших, які своїм характером засвідчили готовість служити Богові й Україні. Багато пластунів були змушені покинути свої рідні землі й по закінченні війни опинилися в таборах поселенців, переважно в Німеччині й Австрії. Там почав відновляти свою діяльність Пласт. Дуже скоро почали пластові ряди зростати, охоплюючи велику частину молоді й дітей.

В 1947 р. почалася еміграція з переселенчих таборів у Німеччині й Австрії до різних країн вільного світу, головно на американський континент. Там, де поселилися пластуни, зразу почали організуватися пластові частини і з часом крайові пластові організації. Щоб затримати єдність Пласту, в 1954р. представники Пласту в Австралїі, Аргентині, Великобрітанії, ЗСА, Канади і Німеччини створили Конференцію Українських Пластових Організацій. (КУПО).

Пласт формально відновлено в Украіїні в 1991р. під назвою Пласт – Українська Скавтська Організація. 

Джерело.https://plastusa.org/about/history/